Дослідження у багатьох країнах світу в галузі колекційної роботи з молодими правопорушниками підтверджують, що підлітки, які вступають у конфлікт з законом, часто стикаються з певними труднощами, які повинні бути виявлені й усунені для запобігання скоєння ними нових правопорушень.
Дна базі денного центру пробації працівники Київського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області спільно з начальником сектору кримінальної міліції у справах дітей Київського РВ Полтавського міського управління УМВС України Дмитром Строгіним організували «круглий стіл».
Старший інспектор Київського РП КВІ Олеся Соболюк розповіла учасникам про роботу служби пробації, безпосередньо з неповнолітніми. Метою зустрічі було обговорення проведення анкетного оцінювання криміногенних факторів ризику, виявлення причин скоєних підлітками правопорушень.
- Форма оцінки застосовується для збору і аналізу повної інформації про неповнолітню особу з метою виявлення конкретних криміногенних факторів ризику і потреб, які сприяють протиправній поведінці, - розповіла Олеся Соболюк.
Дане анкетування було проведено з неповнолітнім Миколою Верхотуровим, який перебуває на обліку в Київському РП КВІ, з метою виявлення причин скоєння неповнолітнім злочину. Анкета включала в себе наступні розділи, такі як:
1. Історія правопорушення.
2. Стосунки в сім’ї.
3. Освіта, навчання і працевлаштування.
4. Дозвілля та відпочинок.
5. Стосунки з друзями та однолітками.
6. Вживання психотропних речовин.
7. Особисті якості та поведінка.
8. Ставлення до правопорушення.
9. Захисні фактори.
По кожному з вище перерахованих розділів засуджений був опитаний письмово, результати опитування містяться в його особовій справі. Після аналізу анкетного опитування, підрахування балів, стало зрозуміло, що ризик скоєння в подальшому неповнолітнім нових злочинів - низький. Також, під час оцінювання стало очевидно, що Микола Верхотуров у свої неповні 18 років немає жодної цілі в житті, його влаштовує звичайна буденність.
Після визначення та вивчення результатів анкетування працівники Київського РП КВІ спільно зі спеціалістом І категорії Полтавського міського центру соціальних служб сімей, дітей та молоді Сергієм Майхером організували індивідуально-профілактичну роботу направлену для допомоги Миколі Верхотурову поставити ціль в житті. Захід проходив за методикою «Дерево життя». Дана методика складається з 3 частин:
1. дерево життя ( улюблене).
2. ліс життя.
3. коли приходе гроза…
Задача перших двох частин - збудувати «другу історію» про життя дитини. Ця історія про особливі вміння, здібності, надії і мрії дитини, а також про те, як виникли і розвивались ці навички. Здібності, надії і вміння. Задача третьої частини (коли приходе гроза…) – допомогти дитині виразити словами те, через що йому довелось пройти, а також те, яким чином він впорався з цими випробуваннями.
Під час самого дерева, перше, що пропонується малювати це коріння. Коріння в даному малюнку - це опорна точка для того, щоб діти розповіли, звідки вони? (родом з якого міста чи села), про історію своєї родини (що означає прізвище, хто кому рідня и т.д.) про те, хто в житті дитини більш всього його чомусь навчив; про улюблені заняття, улюблені книги, пісні чи казки. Микола Верхотуров написав де він народився, професію батьків, написав, що любить свою родину, хоче бути у всьому схожим на батька.
Далі малюється стовбур дерева, стовбур на даний момент свідчить про особливі вміння, навички, які дитина згадувала малюючи коріння, описуючи те, чому його навчили. Неповнолітній малюючи даний етап, написав про те, що батько його привчав з малого віку заробляти гроші, допомагати по господарству, за що він дуже вдячний.
Потім малюючи гілки, дитина розписує всі свої мрії, навіть найпотаємніші або не дуже важливі, - даний етап допомагає формувати цілі і мрії дитини. Микола Верхотуров написав основні цілі, що допоможуть досягти поставленої мети, а саме: отримати в подальшому вищу освіту, знайти цікаву роботу, досягти значних результатів у спорті.
На наступному етапі формування «дерева життя» малюються листя. В листках зазначаються важливі для дитини люди, як живі, так і ті, що пішли з життя. В першу чергу підліток вказав свою матір, що померла. Як виявилось пізніше, дана людина відіграла важливу роль у вихованні Миколи найкращих людських цінностей та якостей. Також неповнолітній вписав свого батька та мачуху – тих людей, що зараз всіляко допомагають йому у досягненні поставлених на попередньому етапі цілей.
На останньому етапі на «дереві життя» зображають плоди. Плоди – це різноманітні дари, що отримувала дитина, як матеріальні (кошти, подарунки і т.і.), так і духовні (любов, дружба, турбота, освіта). В якості плодів неповнолітній зобразив батьківську любов та турботу, дружбу з друзями, а також, різноманітні значимі подарунки, що отримував на протязі життя (грошові кошти та різні речі).
Отже, можна зробити висновок, що проведене анкетування з підобліковим допомогло працівникам визначити проблеми підлітка, пов’язані із вчиненням протиправних дій. Це в свою чергу, дало можливість підібрати правильну методику перевиховання особи. Спільно з представниками Полтавського міського центру соціальних служб сімей, дітей та молоді працівники Київського РП КВІ організували індивідуально-профілактичну роботу направлену для допомоги Миколі Верхотурову поставити ціль в житті. Захід проходив за методикою «Дерево життя».
Даний захід мав дуже великий вплив на учасника. Підліток, завдяки проведеній роботі спеціалістів, зрозумів сенс життя, зумів поставити для себе чіткі цілі, пізнати свої бажання та мрії.
Маємо надію, що кожна особа, з якою проводяться, такого роду, профілактичні заходи, зуміє віднайти себе в цьому житті як людину розумну, відповідальну та цілеспрямовану на щасливе майбутнє.
Прес-служба управління ДПтС України в Полтавській області
- 1 просмотр
