Викладачі бережуть спогади про їх перші перемоги, успіхи, досягнення…Для стін рідного навчального закладу вони назавше лишились дітьми, скільки б років не минуло від того дня, коли вони востаннє сиділи за партою…
Життєвий шлях Антона Цедіка та Святослава Горбенка мав би бути сповненим звичних людських справ, буденних речей, приємностей, які роблять людину щасливою. Життєвий шлях мав би бути…Проте, зовнішні обставини завжди виявляються сильнішими, адже у долі свої плани. Хлопцям не судилось вдягти обручку на кохану дівчину, радіти народженню сина чи доньки, здійснити ще сотні особистих звершень. Їм судилось більше: судилось стати героями…
Антон Цедік загинув 29 серпня 2014 року, виконуючи свій патріотичний обов'язок в Іловайську. «Еней» (позивний хлопця) загинув у віці 28 років. Святослав Горбенко пішов з життя 3 жовтня 2014 року, захищаючи Донецький аеропорт. Святославові було 19 років.
Обидва хлопця – випускники Полтавського багатопрофільного ліцею №1. Ушанувати подвиг та відкрити меморіальну дошку кращим синам міста, які загинули, захищаючи честь і гідність України, біля стін навчального закладу зібрались рідні, знайомі, вчителі. Розділив біль скорботи та вшанував пам'ять юнаків міський голова Олександр Мамай:
– У першу чергу ми зібрались сьогодні для того, аби сказати «спасибі» матерям та батькам, рідним, які виховали Героїв. Як би не хотілось допомогти близьким, а біль їх, на жаль, ніколи не стихне… Єдине, що можемо зробити для них – зберегти світлу пам'ять про хлопців. Герої живуть доти, доки про них пам'ятають. Антон та Святослав житимуть вічно…Про них завжди пам'ятатиме місто, про них завжди пам'ятатиме країна!
Відкрили меморіальну дошку міський голова Олександр Мамай та учениця ліцею. Освятив дошку та прочитав молитву за загиблими архієпископ Полтавський та Кременчуцький владика Федір.
Тепер Антон та Святослав «дивитимуться» на нас з фасаду рідного 1-го ліцею. Назавжди усміхнені, назавжди молоді, назавжди Герої...
- 7 переглядів
