Керівник Державного агентства резерву України Олексій Лелюк стверджує, що подорожчання хліба не буде. За словами чиновника, підставою для такого прогнозу служать показники врожаю зерна минулого року та перспективи врожаю нинішнього. Про це 31 травня повідомила прес-служба Держрезерву.Як зазначив Лелюк, наприклад, тільки в Полтавській області було зібрано в 2011 році більше 5 млн тонн зерна, а ДП «Полтавський КХП», який входить в систему підприємств резерву Україні, став одним з основних постачальників зерна і борошна в «засіки Батьківщини».
Також лідерами у сфері зберігання та поставок зерна стали ще п'ять підприємств системи резерву: вони закінчили рік з прибутком.«Ефективність роботи державних підприємств з прийому зерна врожаю 2011 року значно вище торішньої. Так, підприємствами та організаціями Держрезерву в минулому році було прийнято на зберіганні понад 1 млн тонн зерна нового врожаю, а це майже в два рази вище результату 2010 року », - зазначають у відомстві. Іншими словами, запасів зерна досить для того, щоб утримувати стабільними ціни на муку і хліб навіть у разі неврожаю.Крім того, підкреслив Лелюк, за останній рік були практично відновлені мінімуми зернових запасів держрезерву. Голова Державного агентства резерву Україні нагадав, що саме запаси Держрезерву допомогли в березні 2011 року нівелювати соціальну напруженість: з ініціативи відомства з метою збереження стабільних цін на соціальні сорти хліба 18 тис. тонн зерна із запасів Держрезерву були перероблені в борошно і відправлені на хлібопекарські підприємства.«Завдяки запасам зерна Держрезерву і ефективній роботі наших КХП вдалося не тільки оперативно переробити запаси пшениці та жита, а й забезпечити економічно вигідну ціну: борошно держрезерву коштувала 2600 грн / т, в той час як комерційна ціна була 3300-3500 грн / т. Тобто Держрезерв зміг - завдяки новій політиці своєї роботи - забезпечити ціновий баланс і зберегти соціальну стабільність », - зазначив Лелюк.Він також підкреслив, що за останні два роки роботи відомства вдалося не тільки відновити законодавчо встановлені мінімуми стратегічних продуктів, але і домогтися того, щоб структуру сприймали як здатну забезпечити економічну, продовольчу безпеку держави, а не просто як «склади на випадок військових дій».
