Ви є тут

Кондратюк Юрій Васильович (Шаргей Олександр Гнатович)

Народився в Полтаві, місце та дата смерті достеменно невідомі, не раніше 1943. Коли настав час іти до гімназії, то його прийняли від­разу ж у третій клас, такі знання продемонстрував. Ще в гімназії він завів спеціальний зошит і записував у ньому свої перші космічні проекти. У той час літали на де­рев'яних літаках, які називали "етажерками", а гімназист Олександр Шаргей уже посилав подумки в космос ракету власної конструкції. Принципову схему відокремлення, а після відвідин Місяця, й стикування посадочно-злітного мо­дуля з кораблем-маткою Сашко придумав у сімнадцять - у 1914 р. Він зробив це абсолютно самостійно, не знаючи на­віть праць Ціолковського. Після гімназії продовжив навчання в політехнічному інституті Санкт-Петербурга. У 1916 р. студента Олександра Гнатовича Шаргея мобі­лізують у діючу армію. Ішла Перша світова війна. Замість вищої математики він мусив проходити військову науку в школі прапорщиків.

Перед відправленням на фронт у квартирі мачухи, яка жила в Петербурзі, Олександр ночами доповнює свої "кос­мічні зошити". Біля космічного апарата розгортаються дзеркала з приймачами концентрованого сонячного тепла, завдяки яким вода розкладається на кисень і водень та пе­ретворюється на пальне.

Розробляє багатоступеневу ракету, скафандр, керування ракетою за допомогою гіроскопа...

Цей рукопис, весь у машинному мастилі, згодом потра­пив у Бібліотеку Конгресу США, звідти - у проект "Аполлон" і відкрив людству дорогу на місяць.

Він робить винаходи не тільки в галузі космонавтики, а й у пошуку альтернативних джерел енергії, у будівництві величезного елеватора без цвяхів. До речі, за остан­ній проект його звинуватили в шкідництві, посадили в тюрму, а згодом перевели в проектне бюро, так звану "шарашку". Тут він перемагає на конкурсі два спеціалізо­вані наукові інститути своїм проектом вітрової елек­тростанції. Ним зацікавився сам нарком важкої промис­ловості Серго Орджонікідзе й домігся, щоб Кондратюка звільнили достроково. Дорогою до Харкова учений зу­пиняється в Москві, де зустрічається із Сергієм Корольовим, який запропонував йому вакантне місце голов­ного теоретика ГІРДу - майбутньої колиски радянської космонавтики.

Американські вчені знайшли в Бібліотеці Конгресу книжку Ю. В. Кондратюка, у якій розроблені і траєкторія (траса Кондратюка), й орбітальні лабораторії, і посадка апаратів на Місяць та інші планети Сонячної системи, і розрахунки польоту людини до інших планет, яким має бути пальне для ракет, скафандр космонавта та інше.

 Використавши свої напрацювання й розробки Ю. В.  Кондратюка, американці 16 липня 1969 р. здійснили за­пуск космічного апарата "Аполлон", а 20 липня посадку його на Місяць з екіпажем, який виконав комплексні дос­лідження й доставив на Землю зразки місячного ґрунту.

У Флориді (США) на космодромі встановлено пам'ят­ник, де висічені імена вчених й астронавтів, причетних до польоту на Місяць, там є ім'я й нашого земляка Ю. В. Кондратюка.

Про нього написано багато науково-дослідних праць, знято фільми. Поступово утверджується велике значення його наукових робіт в освоєнні космічного простору.

Значний внесок у вивчення й встановлення історичної правди про життєвий шлях Ю. Кондратюка зробив його двоюрідний брат, полтавець, інженер-підполковник, вик­ладач Військово-повітряної інженерної академії ім. Жу­ковського Анатолій Володимирович Даценко.

У Полтаві створено музей авіації і космонавтики ім. Ю. Кондратюка (спершу хотіли створити музей Кон­дратюка). Біля музею встановлено пам'ятний знак на честь видатного вченого. Його ім'я носить Полтавський технічний національний університет і одна з вулиць міста.

Додати новий коментар

Вхід через Google