У рамках прес-туру, організаторами якого стали БО «Світло надії», полтавським журналістам показали одним день із життя засудженого. Учора представники місцевих ЗМІ відвідали ВК№64, де могли поспілкуватися із засудженими. У 64-й відбувають покарання за грабежі, розбої, крадіжки та вбивства більше семисот чоловіків.
«Колонія – це маленька школа життя. Тут так, як і на волі живуть люди, це маленька країна у країні. Є свої закони, порядки, які потрібно виконувати. Я займаюся тут музикою, – це моя улюблена справа. Музика – це моє життя. Я почав тут співати та писати свої пісні. Я і на свободі займався музикою, за освітою – учитель по класу кларнет-саксофон. Сюди потрапив по дурості. Просто коли у тебе є усе, хочеться чогось більшого, але за це потрібно нести відповідальність. Я відсидів 5 років, за угон. Перші три роки важко. Як студент, ти проходиш повну адаптацію, а потім все, як і на свободі: у тебе вже складається свій ритм життя. Як і на свободі, так і тут є своє життя. Людина, яка тут знаходиться, не залежить ні від чого. Тут і накормлять, і напоять. А там треба самому про це думати», – розповів засуджений Дмитро.
На волі його чекають родичі і дружина, з якою він одружився у в’язниці. Після звільнення Дмитро планує займатися музикою і надалі, заробляти цим на життя.
«Зміни законодавства за останній рік сприяють налагоджувати соціальні зв’язки засуджених. Зовсім недавно у нас в колонії введено соціальну реабілітацію. Тобто, є соціальна дільниця на 40 осіб, вона передбачає мінімальний рівень безпеки, відкрита. І засуджені можуть адаптуватися. Для нашого режиму збільшилася кількість побачень: раніше довгострокові були раз на три місяці, зараз – раз на два», – розповів начальник Полтавської виправної колонії №64 Віктор Пивоваренко.
«Ми уже давно співпрацюємо із управлінням державної пенітенціарної служби України у Полтавській області. Зокрема, у напрямку ре соціалізації засуджених. Починаючи за 2-6 місяців до звільнення із засудженими починають працювати наші соціальні працівники, за програмою «Ресоціалізація. Підготовка до звільнення». Якщо необхідно відновити родинні зв’язки, крім соціальної роботи до звільнення, соціальні працівники зустрічають засуджених після звільнених. Людині, крім того, що розповідають якісь елементарні речі, за потреби допомагають з тимчасовим житлом, поновлюють документи. Ми маємо чим допомогти цим людям», – розповіла- PR-менеджер БА «Світло надії» Крістіна Криженко.
Під час прес-туру журналістам показали камери для засуджених, навчальний центр №64, клуб, медпункт.
- 1 просмотр
