Народився в Полтаві, місце та дата смерті достеменно невідомі, не раніше 1943. Коли настав час іти до гімназії, то його прийняли відразу ж у третій клас, такі знання продемонстрував. Ще в гімназії він завів спеціальний зошит і записував у ньому свої перші космічні проекти. У той час літали на дерев'яних літаках, які називали "етажерками", а гімназист Олександр Шаргей уже посилав подумки в космос ракету власної конструкції. Принципову схему відокремлення, а після відвідин Місяця, й стикування посадочно-злітного модуля з кораблем-маткою Сашко придумав у сімнадцять - у 1914 р. Він зробив це абсолютно самостійно, не знаючи навіть праць Ціолковського. Після гімназії продовжив навчання в політехнічному інституті Санкт-Петербурга. У 1916 р. студента Олександра Гнатовича Шаргея мобілізують у діючу армію. Ішла Перша світова війна. Замість вищої математики він мусив проходити військову науку в школі прапорщиків.
Перед відправленням на фронт у квартирі мачухи, яка жила в Петербурзі, Олександр ночами доповнює свої "космічні зошити". Біля космічного апарата розгортаються дзеркала з приймачами концентрованого сонячного тепла, завдяки яким вода розкладається на кисень і водень та перетворюється на пальне.
Розробляє багатоступеневу ракету, скафандр, керування ракетою за допомогою гіроскопа...
Цей рукопис, весь у машинному мастилі, згодом потрапив у Бібліотеку Конгресу США, звідти - у проект "Аполлон" і відкрив людству дорогу на місяць.
Він робить винаходи не тільки в галузі космонавтики, а й у пошуку альтернативних джерел енергії, у будівництві величезного елеватора без цвяхів. До речі, за останній проект його звинуватили в шкідництві, посадили в тюрму, а згодом перевели в проектне бюро, так звану "шарашку". Тут він перемагає на конкурсі два спеціалізовані наукові інститути своїм проектом вітрової електростанції. Ним зацікавився сам нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе й домігся, щоб Кондратюка звільнили достроково. Дорогою до Харкова учений зупиняється в Москві, де зустрічається із Сергієм Корольовим, який запропонував йому вакантне місце головного теоретика ГІРДу - майбутньої колиски радянської космонавтики.
Американські вчені знайшли в Бібліотеці Конгресу книжку Ю. В. Кондратюка, у якій розроблені і траєкторія (траса Кондратюка), й орбітальні лабораторії, і посадка апаратів на Місяць та інші планети Сонячної системи, і розрахунки польоту людини до інших планет, яким має бути пальне для ракет, скафандр космонавта та інше.
Використавши свої напрацювання й розробки Ю. В. Кондратюка, американці 16 липня 1969 р. здійснили запуск космічного апарата "Аполлон", а 20 липня посадку його на Місяць з екіпажем, який виконав комплексні дослідження й доставив на Землю зразки місячного ґрунту.
У Флориді (США) на космодромі встановлено пам'ятник, де висічені імена вчених й астронавтів, причетних до польоту на Місяць, там є ім'я й нашого земляка Ю. В. Кондратюка.
Про нього написано багато науково-дослідних праць, знято фільми. Поступово утверджується велике значення його наукових робіт в освоєнні космічного простору.
Значний внесок у вивчення й встановлення історичної правди про життєвий шлях Ю. Кондратюка зробив його двоюрідний брат, полтавець, інженер-підполковник, викладач Військово-повітряної інженерної академії ім. Жуковського Анатолій Володимирович Даценко.
У Полтаві створено музей авіації і космонавтики ім. Ю. Кондратюка (спершу хотіли створити музей Кондратюка). Біля музею встановлено пам'ятний знак на честь видатного вченого. Його ім'я носить Полтавський технічний національний університет і одна з вулиць міста.
- 13 переглядів