Анатолій з Решетилівського району говорить, що найбільше на Майдані йому не вистачало маминих вареників та тиші.
51 день на Євромайдані пробув Анатолій Ханко, житель села Жовтневе Решетилівського району. Поїхав туди ще 24 листопада. Вчора вночі чоловік повернуся додому, відсвяткувати свій День народження та відпочити. З нами він поділився своїм самопочуттям та планами на майбутнє.
— Конфліктів із антимайданівцями у нас не виникало. Час від часу ходили на розвідку до них, просто подивитися як там справи. Взагалі, враження від того, що відбувається у Маріїнському парку, не дуже приємні. У нас світлий Майдан, а у них, якийсь темний, похмурий, стоять там не місяцями, а день-два. По очах та настроях видно, що люди проплачені, не за ідею стоять. Серед активістів помічав нетверезих людей. Хлопці з Антимайдану до нас також приходили, ми харчування їм надавали та теплий одяг. Вони ж українці, такі як і ми. Якщо потрібна допомога — ми готові допомогти. Деякі активісти з Антимайдану після того, як відстоять під прапорами Партії регіонів, згортали їх та йшли стояти з нами. Вони говорять, що їм психологічно важко, оскільки до нас приходять і приходять люди, а до них ніхто не приходить.
— Хто з Полтавщини матеріально та фінансово підтримує Євромайдан?
— В перші дні мого приїзду на Євромайдан з харчами нам допомагали фермери з Полтавщини, і баранів, і свиней для нас різали та передавали. Особливо мене зворушила підтримка солдатів внутрішніх військ, вони говорять, що на нашому боці. Коли у нас починає лунати Гімн України, кожну годину починаючи з п’ятої ранку, вони прикладають руку до серця і співають з нами.
— Де ви ночували?
— У Палаці Свободи, колишній Жовтневий палац. Там облаштували своєрідну казарму. Зазвичай, там ночує тисяча-тисяча п’ятсот осіб, а під час значних мітингів і до трьох тисяч людей ночувало.
— Чим займалися на Євромайдані?
— Мене обрали Полтавським сотником, я керував народом. Сотні сформовані для того, щоб простіше було скоординовувати дії мітингувальників, вирішувати яка сотня, яку будівлю йтиме пікетувати.
— Здається, умови у вас армійські.
— Організація і дисципліна головне, кожен має знати, що йому робити. Так простіше захищатися від беркутівців. 11 грудня сотня не дала пройти беркутівцям від вулиці Інститутської до Майдану, людей від побиття врятувала. Тому самоорганізація дуже важлива.
— Чого не вистачало найбільше за п’ятдесят один день перебування на Майдані?
— Тиші і домашнього затишку. Хлопці-кухарі годували нас добре, але хотілося маминих вареників. Яких я вже наївся на Старий Новий рік.
— Чи збираєтесь знову на Майдан?
— Відзначу День народження (мені виповниться 32 роки) і 22 січня знову поїду.
- 1 перегляд
